top of page

Проблема, над якою працюю:

"Формування життєтворчості   особистості  шляхом використання інтерактивних методів   та  новітніх  технологій"

     Створення в Україні високорозвиненого суспільства та розбудова  демократичної держави потребують наявності таких особистостей, які здатні до самореалізації, спроможні до творчої побудови свого життя, зорієнтовані на особистий вибір і особисту відповідальність. Традиційна школа, переважно спрямована на засвоєння системи знань, сьогодні  вже не відповідає соціальному замовленню - вихованню самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства. Сучасна педагогіка має наповнити навчання й виховання новим життєтворчим, духовним

духовним змістом, допомогти дитині знайти сенс життя, навчити швидко адаптуватися в життєвих ситуаціях, вміло застосовувати набуті знання. Вирішити зазначені завдання покликаний компетентнісний підхід, який має на меті створити умови для розвитку особистості учнів і формування в них ключових компетентностей. Формування в учнів життєстійкості та життєздатності неможливе без розвитку предметних та метапредметних компетентностей, адже   різні сфери життєдіяльності вимагають певного набору таких компетентностей. За визнанням ведучих дослідників і педагогів-практиків педагогіка життєтворчості є стратегічною основою освітніх технологій школи ХХІ століття.

     Україна  чітко  визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи та здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Тому головним завданням сучасної школи є розвиток життєвої компетентності своїх вихованців.

Шляхи  реалізації  проблеми

•Проектування уроку;

•впровадження інтерактивних методик;

•використання індивідуальних, групових форм роботи

•створення ситуації успіху;

•індивідуальний підхід до особистості кожного учня;

•вдосконалювання системи оцінювання  і стимулювання навчальної діяльності учнів;

•використання мультимедійних засобів у практичній діяльності;

•розвиток творчих здібностей учнів.

    Працюючи над проблемою, я намагаюся використовувати інтерактивні методи та новітні технології. Адже інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання,за яких кожен учень відчуває свою успішність.

    Сучасне життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити,генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі і нестандартні рішення.

    Тому, користуючись сучасними технологіями, надаю  можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процеси пізнання навколишнього світу. Школярі навчаються в атмосфері взаємоповаги, любові, добра. Живемо однією великою родиною.
     Виявляючи та розвиваючи творчий потенціал, створюю умови для самоактуалізації особистості, задоволення її духовних потреб. Шляхом переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє "Я", здійснюю соціальну адаптацію дитини, а головними чинниками цього стають навчання та виховання.

           “Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять”.

                                                                                                                          К.Ушинський

 НОВІ  ТЕНДЕНЦІЇ  РОЗВИТКУ ОСВІТИ  УКРАЇНИ  ПОСТАВИЛИ  ПЕРЕД  ШКОЛОЮ  НИЗКУ  ВАЖЛИВИХ ЗАВДАНЬ,  ЗУМОВИЛИ  ПЕВНІ ЗМІНИ  В  ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА ЗМІСТІ  ПРАЦІ  ВЧИТЕЛЯ, ПОШУКИ  НОВИХ  ТЕХНОЛОГІЙ  НАВЧАННЯ,  ЩО АКТИВІЗУЄ  ПРОБЛЕМУ ПІДНЕСЕННЯ  РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ  ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ

У  ЗВ'ЯЗКУ  З  АКТИВНИМ  РОЗВИТКОМ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ  ТА  ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯМ  У  РІЗНІ  СФЕРИ ЖИТТЯ  ВСЕ  БІЛЬШОЇ  АКТУАЛЬНОСТІ НАБУВАЄ  ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ  КУЛЬТУРИ  СУЧАСНИХ  ШКОЛЯРІВ

ТОМУ  ВЧИТЕЛІ -  НОВАТОРИ АКТИВНО  ВИКОРИСТОВУЮТЬ ІНФОРМАЦІЙНІ  ТЕХНОЛОГІЇ  В НАВЧАЛЬНОМУ  ПРОЦЕСІ

СКАЖИ МЕНІ, І Я ЗАБУДУ.

ПОКАЖИ МЕНІ, -  Я ЗМОЖУ ЗАПАМ’ЯТАТИ.

ДОЗВОЛЬ МЕНІ ЦЕ ЗРОБИТИ САМОМУ,

І ЦЕ СТАНЕ МОЇМ НАЗАВЖДИ.

       Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі  навчання і виховання в початковій школію. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.
         Розв`язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини.

    Існує декілька форм навчання:
- пасивне;
- активне ( діалогічне навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня );
- інтерактивне (це діалогічне навчання, в ході якого виникає взаємодія не лише вчителя і учня, а й учня з учнем ).
Інтерактивне навчання має багато переваг, а саме:
- у роботі задіяні всі учні класу;
- діти вчаться працювати у групі (команді);
- формується доброзичливе ставлення до опонента;
- кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
- створюється ситуація успіху;
- за короткий час опановується багато нового матеріалу;
- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми тощо.

Чому інтерактивні методи навчання успішні

 в початкових класах?

      Дитина віку початкових класів задає багато запитань, які починаються запитальними займенниками: “як?” та “чому?”. Питання дитини віку початкових класів стосуються, майже без винятку, світу, який її оточує.

      В  молодших початкових класах, діти щойно починають розвивати розуміння потреб слухача. Через таку природню неспроможність враховувати потреби співрозмовника, діти на п’ятому, шостому та сьомому році життя часто не розуміють, чому їхні запитання чи пояснення незрозумілі однокласникам та дорослим.

      Я пропоную  заохочувати дітей ставити запитання, які починаються займенниками “як?” і “чому?”. Відповіді дітям необхідно шукати не в книжках чи підручниках, а за допомогою спілкування, використовуючи інтерактивні технології навчання.

       Також бажано, щоб учителі, працюючи з дітьми в малих групах, ставили їм запитання, які починаються запитальними займенниками ”як?” і “чому?”. Поставивши запитання, учителям необхідно заохочувати дітей на них самостійно, нешаблонно відповідати. Ця зосередженість на запитаннях “як?” і “чому?” уможливлює дитині природній розвиток та поглиблення знань.

   Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікро групах. Оптимальний склад групи – не більше 4 – 6 чоловік.
   Інтерактивні методи надзвичайно різноманітні, наприклад: «Велике коло», «Дебати», «Вузлики», дидактичні ігри, перефрази тощо.

   У 1 класі на уроках навчання грамоти можна використовувати такі вправи:
«Криголами» - це спеціально обґрунтовані вправи, які використовуються на початку заняття. Вони ламають кригу відчуженості, згуртовують учнів, сприяють формуванню товариськості.
«Трям» - ці вправи ламають стереотипи роботи лівої мозкової півкулі, логічного раціонального мислення. В ній потрібно знайти зв”язок між правою і лівою частинами, перевірити встановлену закономірність і, визначивши тип зв”язку дати правильну відповідь.
Гру «Весна» можна використовувати у вигляді розминки, «інтриги», повідомлення теми уроку. Завдання: потрібно закреслити у цьому рядку шість літер таким чином, щоб літери, які залишилися (без зміни  послідовності), склали б добре знайоме всім слово. Обов'язково потрібно спитати у дітей, як вони працювали. Багато учнів бачать ланцюг із 15 літер, з яких, аби розв”язати завдання, потрібно закреслити 6. І тому шукають слово з 9 літер. Аналогічно проводиться гра «Знайди слово». При опрацюванні текстів можна будувати асоціативні кущі. Наприклад, проводячи роботу над текстом «Великі друзі», дається завдання знайти асоціації до слова БАБУСЯ. При опрацюванні оповідання «Туристи», проводиться інтерактивна гра «Навчаючись - учись». Кожен учень отримує речення-пораду для майбутнього туриста. Діти читають речення, потім розходяться, кожен спілкується лише з однією дитиною (обмін інформацією). Підсумок гри: вчитель запитує, які поради вони запам”ятали. Отже, у практиці роботи початкової школи цілком можливо використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Набуті знання шляхом застосування інтерактивних форм роботи забезпечують вміння дітей спілкуватися, спільно вирішувати завдання, самостійно та критично мислити, проявляти творчість, ініціативу, аналізувати й узагальнювати. Проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями.

   Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими. Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

   Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

   Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї. 2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

   Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

   Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.

   Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

   Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.

   Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".

   Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"

 

   Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

  Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").

   Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

Застосування інноваційних підходів

   На сучасному етапі роль учителя стає роллю одного  з партнерів у навчальному процесі, адже просто необхідно залучати всіх учнів до активного одержання знань, до творчої діяльності. Тому доповнення традиційних методів та прийомів роботи інноваційними дає значно кращий результат: активізує мислення, мотивує навчання, заохочує самовираження учнів.

Якщо йдеться про інноваційні інтерактивні технології навчання та методику їх використання, необхідно пам'ятати, що діти вчаться ефективно:

- якщо є мотивація до навчання;

- якщо використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання;

- якщо створено приязне комфортне середовище;

- якщо є можливість застосувати їхні знання і вміння;

- якщо володіють відчуттям контролю над процесом навчання;

- якщо досягають успіхів;

- якщо є можливість випробовувати нові знання на практиці і використати набуті знання;

- якщо повністю залучаються у процес навчання;

- якщо мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;

- якщо можуть побачити використання набутих знань та вмінь на практиці.

                

Позитивні аспекти інтерактивної моделі

1) розширюються пізнавальні можливості учня.

2) як правило, високий рівень засвоєння знань.

3) учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнями

4) учитель має змогу розкритися як організатор, консультант.

5) партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.

ПРАВИЛА  ДЛЯ  УЧНІВ

/під час інтерактивного

 навчання/

Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обговорюємо сказане,

 а не людину!
Обдумав, сформулював,

 висловив!
Говори чітко, ясно,красиво!
Вислухав, висловився,

 вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.

   Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

   До кожного заняття слід сумлінно готуватися. "Легке" за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок "сидіть тихо!" неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити його поступово. "Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені "ігри" [12, 11].

   "В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні" [5, 5]. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно "втягувати" їх в роботу, створювати ситуації успіху.

   "Інтерактивні технології – не самоціль"[12, 11]. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.

    Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.

Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.
Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

Дай мені рибку,

і я буду їсти її весь день,

навчи мене ловити рибку,

і я буду їсти її протягом

всього життя.

                      Східна народна мудрість

bottom of page